Пошук статті
Кількість користувачів
Сьогодні : 13
За місяць : 1118
Кількість
статей : 997
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
И
І
Й
Ї
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
Рубрики : Книга пам'яті
Пивоваров Віталій Вадимович

imageПивоваров Віталій Вадимович [01.06.1984, м. Житомир – 06.01.2023, с-ще Красна Гора, Донецька обл.] – бібліотекар.

Солдат, стрілець-помічник гранатометника 1 роти спеціального призначення 515 окремого батальйону спеціального призначення 1 окремої бригади спеціального призначення 9 армійського корпусу  Сухопутних військ ЗСУ. Військова частина А4587. Позивний –  «Писар».

Після закінчення Житомирської гуманітарної гімназії № 23 вступив на історичний факультет Житомирського державного університету імені Івана Франка. Продовжив навчання в аспірантурі цього ж зво, на кафедрі історії України.

Працював на посадах провідного, головного спеціаліста в Державному архіві Житомирської області. Згодом перейшов на роботу в Управління сім’ї, молоді та спорту Житомирської облдержадміністрації.

Після реорганізації управлінь і департаментів облдержадміністрації у 2016 р. перейшов на роботу до Житомирської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олега Ольжича. Обіймав посади провідного бібліотекаря, секретаря адміністративно-керівного відділу.

Із перших днів війни Віталій допомагав зводити та укріплювати блокпости, монтувати дерев’яні та бетонні конструкції тощо. Своє місце в цей час він бачив у територіальній обороні. Звернувся до ТЦК щодо мобілізації, але отримав відмову: в армії не служив, військової справи не знає. Зміг вступити до лав ЗСУ лише 2 березня 2022 р., після повторного звернення до ТЦК.

Військова частина, в якій служив Пивоваров, захищала південні рубежі нашої держави, зокрема, у Дніпропетровській та Херсонській областях.

У серпні 2022 року під час звільнення від російських окупантів Херсонської області Віталій отримав поранення середньої тяжкості. Після лікування повернувся до лав ЗСУ.

У листопаді 2022 року їх частину перевели на схід України, де точилися найзапекліші бої. Віталій повідомляв, що все нормально, тримаємось. Проте, як насправді  там було, можливо, зможуть розповісти його побратими, якщо буде така можливість.

У повідомленні командування відзначено, що Віталій зарекомендував себе виключно з позитивної сторони. Функціональні обов’язки виконував відмінно, користувався заслуженим авторитетом серед колег. Постійно підтримував моральний дух побратимів. Був добре вмотивований до військової служби та професійного самовдосконалення. Залишився вірним та відданим Військовій присязі та до останнього виконував свій військовий обов’язок.

Востаннє телефонував сім’ї  2 січня 2023 року. Через кілька днів прийшла звістка про його загибель. Із повідомлення з військової частини відомо, що 3 січня під час важкого бою Віталій отримав поранення, але намагався врятувати інших поранених побратимів. Проте, вони потрапили під сильний обстріл і Віталій отримав вже важке поранення, несумісне з життям.

Тільки через декілька днів його тіло змогли винести із поля бою. Прощалися з ним 16 січня 2023 року у Свято-Михайлівському соборі Житомира.

Віталія Пивоварова поховали з військовими почестями на Смолянському військовому кладовищі в м. Житомирі.

Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно), відомчою відзнакою Міністерства оброни України – медаллю «За поранення».

У Віталія залишилися батьки, Вадим Андрійович та Тамара Анатоліївна, сестри Тетяна і Наталія, племінники Дарій і Матвій.

Вадим Андрійович Пивоваров – відомий організатор бібліотечної справи, бібліотекознавець, заступник з наукової роботи директора Житомирської обласної універсальної бібліотеки імені Олега Ольжича.

Віталій Пивоваров був прекрасною людиною, дуже скромним, доброзичливим та інтелігентним.

Любив читати, зібрав значну бібліотеку у кілька сотень томів історичної, та художньої літератури. І навіть у лавах ЗСУ з ним завжди була книга. Захоплювався також філателією і нумізматикою.

Віталій був донором, по кілька разів на рік здавав кров, щоб рятувати життя людей. А своє життя віддав, захищаючи Україну.

Твори

Пивоваров  В. Становлення та розвиток чоловічої гімназійної освіти у Житомирі в ХIХ ст./ В. Пивоваров // Історичний  журнал. – 2010. –  № 1/3.  С. 236-245.  (Трибуна молодого науковця).

Джерела

Указ Президента України від 30.03.2023 № 190/2023 «Про відзначення державними нагородами України» // Президент України: [Cайт]. URL: https://www.president.gov.ua/documents/1902023-46253 

Державні нагороди (посмертно) — Героям, які повернулись на щиті // офіційний сайт Житомирської міської ради. URL: https://zt-rada.gov.ua/?pages=17597&prel-1415-17597=1 

Іскоростенська Т., Бутко Т. Був спецпризначенцем, загинув у боях за Бахмут: в Житомирі попрощалися із Віталієм Пивоваровим // Суспільне. Житомир. URL: https://suspilne.media/zhytomyr/360088-buv-specpriznacencem-zaginuv-u-boah-za-bahmut-v-zitomiri-poprosalisa-iz-vitaliem-pivovarovim/ 

Пивоваров Віталій Вадимович // Світло спілкування. – 2023. - № 32. – С. 19-21.

У Житомирі попрощались із Героєм: Віталій Пивоваров загинув 6-го січня на Сході // Телеканал СК1.  URL: https://www.youtube.com/watch?v=XWKec6R90cY 

У Житомирі попрощалися із захисником, який загинув у бою з російським окупантом у Донецькій області // Житомир.info . URL: https://www.zhitomir.info/news_211900.html

Статтю створено : 19.09.2024
Останній раз редаговано : 25.09.2024